Переосмислена мода: що це таке і чи є в Україні?
Останні
роки все більшої популярності в світі й в Україні набирає хвиля woke-culture та
екоактивізму. З’являються нові бренди, що використовують в якості матеріалів
картонні або тканинні пакування, виготовляють одяг з перероблених або
переосмислених матеріалів, мінімізують виробничі витрати.
Та навіщо далеко ходити, навіть Apple цьогоріч заявив, що новенький iPhone 12 продаватиметься без зарядного пристрою та навушників, обґрунтовуючи таке рішення бажанням зберегти екологію. І хоча подібний крок можна розглядати як самопіар і наслідування трендів, дельфіни в океані все ж таки сказали «Дякую».
З чого все почалося?
24
квітня 2013 року після обвалу фабрики Рана Плаза у Бангладеші була створена
міжнародна організація Fashion Revolution. Внаслідок трагедії загинуло понад
тисячу осіб і дві тисячі було поранено. На фабриці відшивався одяг для таких
масмаркет брендів, як H&M, Gap, Wallmart. Будівля обвалилася через
ігнорування норм безпеки. А умови праці більше нагадували рабство: люди
працювали по 14 годин на день, в будівлі не було пожежної безпеки, права
працівників не дотримувалися.
Мета
новоствореної організації Fashion Revolution полягала в розповсюдженні
інформації про етичне і неетичне виробництво та популяризації відповідального
підходу до створення і споживання речей у сучасному світі. Україна – 88-а в
списку країн-учасників.
Цей проєкт підштовхнув бренди до розвитку та активного використання таких технік виробництва, як апскайлінг, ресайклінг, zero waste та trade-in.
Що це за екотехніки в моді?
Найпопулярнішими техніками серед будинків моди нині є
апсайклінг та ресайклінг. Також багато відомих компаній вдається до виробництва
без відходів.
Апсайклінг
– трансформація
старого одягу в новий. Подерті джинси, старі кофтини, сумка матусі та навіть
просто різнобарвні клаптики тканини перетворюються у стильний унікальний одяг
саме завдяки апсайклінгу.
Ресайклінг
–
техніка, за допомогою якого старий одяг розщеплюють до початкової сировини, з
якої згодом виробляють нові речі. Одними з перших цю технологію у 1995 році
застосував Armani Jeans.
Zero waste – виробництво без відходів.
Досягається за допомогою DPOL (Direct Panel on Loom). Це станок, що плете
тканину по заданому комп’ютером шаблону. Таким чином, виробляються одразу
готові деталі, які згодом просто зшиваються.
Trade-in – напрям, за якого великі бренди запускають виробництво нової колекції зі старих моделей одягу. Яскравим прикладом є акція «Bring it» від компанії H&M, яка проводиться з 2013 року. Кожен, хто приніс одяг, отримує знижку, а старі речі відправляються у вторинну переробку. За час існування кампанії бренд зібрав близько 40 тисяч тонн одягу.
Які етичні бренди made-in-Ukraine?
В Україні існує безліч крутих брендів, що підтримують
екоактивізм, використовуючи картонне пакування та виготовляючи одяг і аксесуари
з перероблених матеріалів. Ось декілька з них.
Бренд, що використовує банери, обрізки з текстильних підприємств та непотрібний одяг, створюючи з них гаманці, рюкзаки, сумки та чохли для ноутбуків. Для виробництва одного виробу використовується до 500 грамів обрізків.
RCRKhomenko i Church of Upcycling
Два бренди київської дизайнерки Ясі Хоменко, яка одна з
перших в Україні почала працювати з апсайклінгом. Вона переробляє старі
сорочки, додаючи до них принти-малюнки, а також шиє сукні з вінтажних тканин.
Бренд, що виготовляє сумки, рюкзаки та аксесуари з
вторинної шкіри або замші. Вироби, з яких шиють сумки, купують закордоном,
деякі приносять в майстерню люди. Працювати з новою шкірою власники принципово
не хочуть, адже прагнуть зменшити попит на нове шкіряне виробництво.
Український бренд, що вже декілька років працює з
технікою повторного використання вінтажних речей. Ця техніка є частинкою
концепції Reduce-Reuse-Recycle (споживати менше –
використовувати повторно – переробляти). Одна з колекцій Ксенії присвячена
переробці старих спортивних олімпійок.
Golub Upcycled Denim Project
Бренд стилістки Яни Голуб, що працює зі старим денімом. З нього вона створює джинси, сукні та куртки. Усе це вона додатково декорує металом і грубими шнурівками.
І
наостанок – поради, що допоможуть зробити свідоме споживання вашим стилем
життя:
1.
Піклуйтеся про те, що вже маєте. Існує такий напрямок, як restore – відновлення
старих речей до їх початкового стану. Краще вкласти гроші в оновлення улюбленої
речі, ніж витратити час на пошук нової.
2.
Не викидайте речі. Завжди є можливість віддати їх на переробку або
благодійність. Багато брендів (наприклад, H&M) збирають старий одяг,
пропонуючи за це знижки на нову продукцію.
3.
Створюйте капсульний гардероб. Купуючи базові речі, ви матимете змогу
комбінувати їх між собою. Як наслідок – велика кількість різноманітних луків за
мінімальної кількості одягу в шафі.
4.
Купуйте речі на барахолках і секонд-хендах. На ці речі не витрачається
додаткова людська праця, адже вони вже готові. Навіть якщо вам не до вподоби
ідея повторного носіння речей, там завжди можна знайти нові, що просто не
підійшли за розміром.
5.
Підтримуйте бренди, що використовують техніки апсайклінгу і ресайклінгу. Вони
вже працюють з переробленими або вживаними речами.