Аби хоч якось полегшити вибір користувачеві, представники фешн-індустрії звернулися до сучасних технологій. Так з‘явився концепт віртуальної примірки.

Більшість топових брендів одягу і косметики вже випустили свої інстаграм-фільтри та навіть окремі додатки для «примірки» косметики, аксесуарів та взуття. Так, усім відомий інтернет-магазин Lamoda нещодавно додав нову функцію примірки взуття. А білоруський стартап Wanna Kicks реалізував цілий каталог з такою можливістю, до якого увійшли кращі моделі від Nike, Puma, Adidas та підбірки від лідерів рітейлу.

В Україні найбільшої популярності технологія AR віднайшла серед виробників окулярів (Casta, Люксоптика) і прикрас (Sova, Bevza).

Тож зовсім скоро вам не доведеться годинами роздумувати над вибором розміру, кольору, фасону, сидячи перед екраном ноутбуку. А поки — насолоджуємося можливістю безболісно обирати взуття та аксесуари.

Діджитал луки

Ще одним трендовим  інструментом фешн індустрії став діджитал одяг. І це пов‘язано не лише з унікальністю та ексклюзивністю подібного одягу, а й з його екологічністю. 

Важко посперечатися, що наш зовнішній вигляд в соцмережах зараз є важливішим, ніж у реальному житті. То навіщо витрачати шалені гроші на одяг, який одягнемо разочок лише для гарного селфі? 

Так само вважала й группа дизайнерів The Fabricant, яка у 2019 році продала першу цифрову сукню (її 3D модель) за 9500$. З тих пір одна з учасників групи Кет Тейлор почала вплітати концепт взаємодії фешену і технологій у світові будинки моди (Alexander Wang, Balenciaga, Selfridges).

Неможливо оминути й український приклад, а саме — платформу Dress-X, на якій дизайнери продають цифрові версії одягу в 3D. Проєкт був заснований українськими дівчатами Дар‘єю Шаповаловою та Наталею Моденовою у Сан-Франциско. 

Купуючи подібний лук, ви отримуєте власне фото або відео, у яке інтегрований наряд. Звучить доволі дивно і з практичної точки зору - навіть безглуздо. Але насправді подібний одяг мінімізує забруднення довколишнього середовища, зменшуючи відходи, що виникають під час виробництва й відправки.

«Я хочу продати мільярд digital речей, які не забруднюють середовище відходами. Ми створюємо новий масмаркет. У Dress-X ми віримо, що кількість виробленого сьогодні одягу значно перевищує потреби людства, — коментує Дар’я Шаповалова. — Ми поділяємо красу, яку створює фізична мода, але вважаємо, що є способи виробляти менше, виробляти більш етично, а іноді — замінити виробництво частини одягу її діджиталізацією. На нинішньому етапі розроблення Dress-X ми хочемо показати, що деякі речі можуть існувати тільки у своїх цифрових версіях».

Напівцифровий одяг

Існує декілька підходів до цього концепту, кожен з яких відрізняється за своїм позиціонуванням. Першопрохідцем у цьому форматі був хайповий бренд Vetements: вони запустили серію худі, на яких за допомогою спеціального додатку оживали принти мультгероїв. Втім, великої популярності худі не набули через необхідність встановлювати окремий для цього додаток.

Згодом Carlings випустили базову білу футболку. Здавалося б, що тут особливого? Насправді ж вона доповнювалась цифровими принтами через інстаграм-фільтри. Тобто ви отримували одну футболку з безліччю варіацій (до 20). Так Carlings став першим брендом, що виробляє AR-одяг. 

Майже одночасно з ними в Україні також з‘явилася ціла капсульна колекція AR-одягу. Її створив бренд Finch у колаборації з діджитал-агенцією FFFACE. Вона відрізнялась від колекції попередників виходом у 3D: кожен предмет одягу мав декілька цифрових режимів, що оживляють одяг за межами рамок принта. Зображення начебто виривається з тіла власника.

Цю ідею підхопила світова компанія Pepsi. І в рамках цієї ж колаборації вони випустили свій limited edition, що був представлений на Ukranian Fashion Week.

Віртуальні покази мод

Вперше подібний кейс був застосований у 2017 році. Тоді в Росії на Mercedes-Benz Fashion Week пройшов паралельно з фізичним показом, VR-показ Lumier Garson.

З кожним роком схожих кейсів ставало все більше і більше. І Україну ця участь не обійшла: у 2018 році бренд Сереброва провів VR-показ на Ukrainian Fashion Week. Втім, на той час це були pr-заходи, а не реально корисні проєкти. Це пов‘язано з відсутності реальної необхідності таких заходів і невеликою кількістю VR-девайсів.

Все змінилося у 2020 році. І усі розуміють, чому саме. В цьому році такі шоу проводили Prada, Malan Brenton, Helsinki Fashion Week тощо. З-поміж українських брендів ще до карантину подібні покази проводив Finch з діджитал агенцією FFFACE, представивши нову колекцію одягу віртуально.

Подібні зміни у fashion-індустрії не лише пришвидшують наш перехід у цифровий простір, а й зменшують рівень забрудненості планети. Адже вже не перший рік в моді тренд на екологічність займає перше місце. Втім, більш детально про етичну моду читайте у наступній статті.